Середа, 16.08.2017, 16:12 ··· Адміністрація сайту: ··· Київстар, Viber: +380 67 7569831 ··· E-mail: dilodun@gmail.com ···
перейти на головну сторінку
Бізнес-каталог Оголошення Новини Коментарі Фото Відео Веб-камери Форум Довідка Реклама
··· Реєстрація ··· ··· Вхід ··· ··· RSS ···
Меню сайту
Меню розділу
Надзвичайні події
Невдоволення та протести
Новини Держадміністрації
Новини Районної ради
Новини Міської ради
Новини Сільських рад
Новини Держслужби з НС
Новини МВС, Прокуратури
Новини Держпродспоживслужби
Новини Соціальних служб
Новини Комунальних служб
Новини Податкової
Новини Пенсійного
Новини Гром. ради при РДА
Правова допомога
ГО "Контроль громади"
Конкретні справи О. Гереги
Свята та урочисті заходи
Вибори та політика
Економіка та розвиток
Міжнародна співпраця
Медицина та здоров'я
Освіта, Культура, Релігія
Про наших людей
Єврореволюція
АТО
Спорт
Сільгосптехніка
Відеоновини ФНБ
Статистика
Онлайн всього: 19
Гостей: 17
Користувачів: 2
Вхід на сайт
Пошук по сайту
 
Головна » 2017 » Травень » 26 » Спрямування дій при настанні нещасного випадку
П`ятниця, 26.05.2017, 15:07
Спрямування дій при настанні нещасного випадку

   На виконання вимог ст. 22 Закону України "Про охорону праці" постановою Кабінету міністрів України від 30.11.2011 р. № 1232 був затверджений Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах .

   Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа — свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосереднього здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці (далі — безпосередній керівник робіт), чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.

   У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт зобов’язаний:
- терміново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому, забезпечити у разі потреби його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
- негайно повідомити роботодавця про те, що сталося;
- зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та машини, механізми, обладнання, устаткування (далі — устаткування) у такому стані, в якому вони були на момент настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків та порушення виробничих процесів), а також вжити заходів до недопущення подібних нещасних випадків.

   Разом з тим, є випадки приховування нещасних випадків на виробництві. І нині актуальність проблеми полягає у тому, що потерпілі працівники не задумуються над тим, які наслідки можуть виникнути після одержання навіть незначної травми на роботі, оформленої як невиробничої. Варто відзначити, що серед причин, які найчастіше призводять до травм на виробництві, є порушення трудової і виробничої дисципліни, порушення правил та інструкцій з охорони праці, робота без засобів захисту або з несправним обладнанням чи у нетверезому стані тощо. За ступенем тяжкості наслідки нещасних випадків поділяють на: легкі (з тимчасовою втратою працездатності), тяжкі (з повною або частковою тривалою чи постійною втратою працездатності) та смертельні.

   Як правило, тяжкі випадки не приховуються, коли людина отримує таку травму, її везуть у лікарню для надання медичної допомоги. А коли працівники отримують легкі травми і до лікарні не звертаються, багато таких випадків приховуються і про них не повідомляють. Люди, по-перше, самі повинні знати, що про своє здоров'я потрібно дбати і не завжди виконувати ту роботу, про яку говорить керівник. Тобто людина може відмовитися від виконання завдання, якщо існує загроза життю чи здоров'ю її або оточуючих. І відповідно до ст.6 Закону України «Про охорону праці», який на їхньому боці, працівник за таку відмову не несе відповідальності. А по-друге, йдуть на поводу у керівництва, коли свідомо погоджуються на те, щоб приховувати нещасні випадки. Однією з головних причин приховування травматизму є відсутність контролю за виробничою дисципліною. Щоб контролювати, необхідні чіткі, правильні та глибокі знання з питань охорони праці, які в реальності далеко не завжди відповідають висунутим вимогам. Біда в тому, що насправді часто керівники одержують свою виписку з протоколу перевірки знань і посвідчення без належного процесу навчання та перевірки знань. Знати основи Порядку розслідування необхідно всім роботодавцям, адже невиконання вимог, визначених цим Порядком, може мати негативні наслідки. Від того, наскільки оперативними і правомірними будуть дії роботодавця при нещасному випадку на виробництві, залежить насамперед здоров'я і життя потерпілого, а також своєчасність і повнота соціальних виплат, передбачених законодавством. Якщо ж дії роботодавця будуть спрямовані на приховування нещасного випадку або професійного захворювання, то це послужить підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб підприємства.

   Звертаємо увагу роботодавців, спеціалістів з охорони праці підприємств на необхідність виконання вимог законодавства про охорону праці та на своєчасне повідомлення (протягом доби) до Фонду про нещасний випадок на виробництві. Роботодавці, які порушують строки повідомлення про нещасні випадки, згідно із ст. 165-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягуються спеціалістами Фонду до адміністративної відповідальності».

Сергій Гринькевич, страховий експерт відділення ВД ФССНВ у Дунаєвецькому районі
Категорія: Новини Соціальних служб | Переглядів: 116 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Вибачте, додавати коментарі можуть лише авторизовані користувачі сайту.
Будь-ласка, зареєструйтесь, або увійдіть на сайт.
РЕЄСТРАЦІЯ / ВХІД
Ділові Дунаївці © 2009-2017