Неділя, 22.09.2019, 00:24 ··· Адміністрація сайту: ··· +380677569831 ··· dun@at.ua ···Facebook ··· Instagram ··· Twitter ···
перейти на головну сторінку
Бізнес-каталог Оголошення Новини Коментарі Фото Відео Веб-камери Форум Довідка Реклама
··· Реєстрація ··· ··· Вхід ··· ··· RSS ···
Меню сайту
Меню розділу
Надзвичайні події
Невдоволення та протести
Новини Держадміністрації
Новини Районної ради
Новини Міської ради
Новини Сільських рад
Новини Держслужби з НС
Новини МВС, Прокуратури
Новини Виконавчої служби
Новини Держпродспоживслужби
Новини Соціальних служб
Новини Комунальних служб
Новини Податкової
Новини Пенсійного
Новини Гром. ради при РДА
Правова допомога
ГО "Контроль громади"
Конкретні справи О. Гереги
Свята та урочисті заходи
Вибори та політика
Економіка та розвиток
Міжнародна співпраця
Медицина та здоров'я
Освіта, Культура, Релігія
Про наших людей
Єврореволюція
АТО
Спорт
Сільгосптехніка
Відеоновини ФНБ
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вхід на сайт
Пошук по сайту
 
Головна » 2013 » Січень » 24 » Герої-рятівники завжди поряд
Четвер, 24.01.2013, 14:57
Герої-рятівники завжди поряд

   Їм ніяк не обійтись без впевненості. З неї, власне, усе й починається, так само, як і з уміння швидко зорієнтуватись в складній ситуації. Без цих якостей в 12-й державній пожежно-рятувальній частині м.Дунаївці нема й чого робити. Іноді на те, щоб врятувати чиєсь життя,  потрібна доля секунди, і помилитись тут ніяк  можна.

   Те, що доводиться нині  робити  рятувальникам, одним реченням не охарактеризуєш.

   - Так, - каже начальник служби цивільного захисту в Дунаєвецькому районі Олег Скоцеляс, - завдань у нашої служби не бракує. Завжди є ризик виникнення небезпеки, тому мусимо повсякчас бути напоготові. У наші обов’язки входить запобігання виникненню пожеж під час осінньо-зимового опалювального періоду та небезпечних лісових пожеж, забезпечення охорони нового врожаю під час жнив, порятунок людей на воді та льоду, координування дій на автошляхах як місцевого, так і регіонального значення  тощо. Тісно співпрацюємо з службами – Автодор, МВС, ЖЕО  та іншими, адже чимало залежить від  спільної злагодженості та зібраності.

   Непоодинокі випадки, коли доводиться рятувати не лише людей, але й тварин. Зокрема, наприкінці грудня рятувальники дістали собаку з каналізаційного колодязя по вулиці Шевченка, в листопаді врятовано від пожежі 20 голів свійської птиці по вулиці Садовій в с.Січенці.  Подібне трапляється час від часу.

   Коли ж вулицею лунає звук пожежної сирени, перехожі з тривогою дивляться їй вслід - як тут не хвилюватись. І рятувальники щоразу поспішають на виклик, де вкрай потрібна їхня допомога.

   На сьогодні на Дунаєвеччині функціонує два рятувальні підрозділи – 12-а державна пожежно-рятувальна частина, яка знаходиться в самому райцентрі, 33-й державний пожежно-рятувальний пост в смт.Смотрич та чотири місцеві пожежні команди, які знаходяться в селах: Маків, Балин, Томашівка, смт.Дунаївці та три добровільні пожежні дружини на таких трьох підприємствах: Дунаєвецьке КХП (смт.Дунаївці), ТОВ «Еколінія» (с.Балин), Нафтобаза (смт.Дунаївці). Колектив суто чоловічий. І це цілком зрозуміло та виправдано. Щоправда, в Дунаєвецькій частині посаду бухгалтера займає жінка.

   - Роботою задоволена, - каже Інна Жовнір, -  коли працюєш в чоловічому колективі, звісно, маєш певні переваги.  Щоправда, спершу трохи було незвично, але робота – це, передусім, робота, і тут не існує розподілу на «чоловіче» і «жіноче».  Та й за природою сильна половина людства значно чіткіша, а в ділі це не менш важливо.

   В пожежники не йдуть випадково. Вольового та рішучого характеру для цього замало, потрібні ще й  відповідні навчики та знання.  Для цього слід пройти курс навчання в навчально–методичному  центрі Територіального управління, який знаходиться в місті Хмельницькому. Крім того, в Україні є три вищих навчальних заклади: в Харкові, Львові, Черкасах та училище в Вінниці, де готують таких спеціалістів. Рятувальникам дається одна хвилина на збори, після того як на номер 101 пролунав дзвінок з проханням про допомогу, а далі – виїзд. На те, як швидко вдасться дістатися до місця виклику, впливає не тільки один фактор, а кілька, серед яких і дорога, і погодні умови. Оснащення пожежного автомобіля  має бути на високому рівні. В ньому вміщується 2,5 тонни води, якої вистачає на безперервну подачу води до 7 хвилин та 100-150 літрів піноутворювача, який застосовується для подачі піни.

   Для порятунку людей на воді в весняно-літній період застосовують човен з електродвигуном, при настанні осінньо-зимового періоду і появи криги на водоймах для порятунку людей застосовується особливий пристрій -«соломинка», який подається на лід та штовхається в напрямку людини, щоб вона схопилася руками і її витягли з крижаної пастки. Є гідравлічні ножиці, за допомогою яких можна розтискати та відкривати автомобільні дверцята, обрізати металеві конструкції, які притисли чи закрили прохід потерпілому.  На даний час в частині, яка знаходиться в місті Дунаївці, є два пожежних автомобілі та один аварійно-рятувальний, крім цього, ще по підрозділах району знаходиться дев’ять пожежних автомобілів, які залучаються до гасіння пожеж.

   З 2008 року пожежну службу з внутрішньої переведено на цивільну і своє професійне свято пожежники почали відзначати 17 вересня. Але за клопотанням ветеранів, які не залишались осторонь розвитку пожежної охорони, 29 січня залишилось їхнім професійним святом (колись пожежники святкували цього дня), адже це гарний привід згадати своїх старших  колег, а заодно, привітати й молодших, оскільки завдання в усіх одне: Запобігти! Врятувати! Допомогти!

   Є в пожежної охорони і своя історія. Власне, усе ж з чогось колись починається. Гадаю, нашим читачам цікаво буде дізнатись про те, як зароджувалась ця славна служба на Дунаєвеччині.

   В письмових документах Дунаївці вперше згадуються в реєстрі димів (податкових одиниць) 1403 року. На той час в містечку нараховувалось 72 двори. 1592 року Дунаївці одержали статус міста за Магдебурським правом. Пожвавилась торгівля, ремесла. Польські майстри заснували у місті ткацьке виробництво. У 60-х  роках  19 століття у Дунаївцях діяло понад 50 напівкустарних фабрик і заводів. Часті пожежі на виробництві і в житловому секторі змусили тодішнього володаря м.Дунаївці Скибневського подбати про протипожежну службу. Рішенням Поліцейської частини при військовій канцелярії Київського, Подільського та Волинського генерал–губернатора від 1 квітня 1887 року в Дунаївцях засновано "Вільне пожежне товариство”.

   Служити "пожежником” стало  доволі престижно. У пожежники набирали молодих людей, фізично розвинутих і які мали певні навики в гасінні пожеж. Першим бранд-майором був Іван Черпіта.  На озброєнні пожежного товариства були насоси на кінному ходу, виготовлені на Дунаєвецькому ливарному заводі "Змичка”.

   Питання захисту міста від пожеж посилилось на рубежі століть – в пік розвитку промисловості і пригноблення трудящих, які часто ставали на боротьбу за свої права, вчиняючи пожежі.

   Є згадка про пожежу на ткацькій фабриці Вахнера у 1905 році, в результаті якої майже повністю було знищено будівлю фабрики, і якби не дії пожежників, то вогонь знищив би половину міста. З цього часу почалось будівництво будівлі пожежного товариства, поліцейського відділку. В той час в м.Дунаївці діяв клуб пожежників.

   Із зміною суспільного ладу якісних змін у пожежній охороні м.Дунаївці не відбулось, проте в кожному селі в період колективізації утворювались пожежні команди. Причому, чисельність бійців у цих командах доходила до 40 чол.. Збереглась фотографія пожежної команди 1931 року с.Могилівка (нині перемістя райцентру).  Пожежна команда мала своє знамено, бійці були забезпечені захисними касками, 2 помпи на кінному ходу, працювало пожежне депо.

   Важливість питання захисту від пожеж доводить "Постановление совета труда и обороны от 9 мая 1921 г.”  "О мерах к сохранению пожарных обозов и содержания их в боевой готовности”.  "… воспретить под страхом предания суду использование пожарных лошадей, инвентаря и рабочих на посторонние, неотносящиеся к пожарному делу работы без согласия пожарной команды”.

   Дунаєвецький ливарний завод  "Змичка” займався виготовленням пожежного інвентаря та обладнання до 1934 року.

   У післявоєнний період пожежну охорону району відновлювали паралельно відбудові сільського господарства та промисловості. Будівля пожежної частини була частково зруйнована. Відбудову здійснено до 1946 року. У 1955 році  споруджено конюшню та допоміжні споруди.

   Якісно новий крок до забезпечення протипожежного захисту зроблено у 1950 році, коли на озброєння Дунаєвецької пожежної команди,  введено пожежний автомобіль ПМГ-6. Проте пожежні помпи на кінному ходу використовувались аж до 1960 року, коли в бойовий розрахунок введено другий пожежний автомобіль ПМГ-19 на шасі автомобіля ГАЗ-63. У 1962 році  введено пожежний автомобіль ПМЗ-27, і у 1966 році – ПМЗ-63. Тож про розвиток пожежної охорони Дунаєвецького району можна говорити з часу територіального затвердження району, коли до нього ввійшли смт.Смотрич, смт.Дунаївці, с.Миньківці.

   Найвища точка Дунаєвецького району, де було встановлено геодезичний вказівник, і стала місцем будівництва пожежної частини, яке розпочалось у 1964 році.

Оксана Іванець. Фото з архіву 12-ої державної пожежно-рятувальної частини м.Дунаївці
Категорія: Про наших людей | Переглядів: 1110 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Вибачте, додавати коментарі можуть лише авторизовані користувачі сайту.
Будь-ласка, зареєструйтесь, або увійдіть на сайт.
РЕЄСТРАЦІЯ / ВХІД
Ділові Дунаївці © 2009-2019

Веснянка
Вікно Плюс