Четвер, 23.11.2017, 11:27 ··· Адміністрація сайту: ··· Київстар, Viber: +380 67 7569831 ··· E-mail: dilodun@gmail.com ···
перейти на головну сторінку
Бізнес-каталог Оголошення Новини Коментарі Фото Відео Веб-камери Форум Довідка Реклама
··· Реєстрація ··· ··· Вхід ··· ··· RSS ···
Меню сайту
Меню розділу
Надзвичайні події
Невдоволення та протести
Новини Держадміністрації
Новини Районної ради
Новини Міської ради
Новини Сільських рад
Новини Держслужби з НС
Новини МВС, Прокуратури
Новини Держпродспоживслужби
Новини Соціальних служб
Новини Комунальних служб
Новини Податкової
Новини Пенсійного
Новини Гром. ради при РДА
Правова допомога
ГО "Контроль громади"
Конкретні справи О. Гереги
Свята та урочисті заходи
Вибори та політика
Економіка та розвиток
Міжнародна співпраця
Медицина та здоров'я
Освіта, Культура, Релігія
Про наших людей
Єврореволюція
АТО
Спорт
Сільгосптехніка
Відеоновини ФНБ
Статистика
Онлайн всього: 16
Гостей: 15
Користувачів: 1
Вхід на сайт
Пошук по сайту
 Відомі Дунаївчани ст.3
Затонський Володимир Петрович (1888-1938)
Народився в с. Лисець. Громадський і політичний діяч. Перший нарком освіти УРСР, академік. Під час громадянської війни - член Реввійськради 12 армії Південно-Західного фронту (1919-1920 рр), голова Галицького ревкому (1920 р), начальник політвідділу Київського військового округу (1924-1925 рр). Один із ініціаторів політичних переслідувань та репресій в системі наросвіти. Член таємного масонського ордену. Академік Академії наук УРСР (з 1929р). В 1937 році його арештували і звинуватили як члена антирадянського українського центру. Розстріляний в Лефортовській в'язниці Москви.
Рум'янцев Михайло Васильович (1888-19??)
Народився у м. Москва. В 1911 р з відзнакою закінчив медичний факультет Московського університету. Як хірург, брав участь у Першій світовій і громадянській війнах. На початку 30-х років оселився в Дунаївцях і працював завідуючим хірургічним відділенням. У 1941 р був призваний до лав Червоної Армії і потрапив у полон. За згодою німецького командування М.Рум'янцева було звільнено і це дало йому змогу очолити Дунаєвецьку лікарню. В роки окупації, за свідченням очевидців, лікар був пов'язаний з мережею місцевих підпільників. Проте, у 1944 році, його арештували і засудили. Покарання відбував у Тайшетлазі (с. Усть-Ордин, Іркутська область). Не зважаючи на великі терміни ув'язнення (20 і 10 років), його звільнили у 1949 році. З 1949-го Рум'янцев працював військовим лікарем 2-го рангу у Красноярському військовому шпиталі. А з середини 50-х - у Київській області. На рахунку лікаря від Бога - тисячі врятованих хворих і велика плеяда учнів та послідовників, таких як: Кузяк, Савицький, Малішевський, Кучерявий, Дереньовська, Соснін, Гольденцвайг, Романюк, Хазіна, Галавський та інші. Дата і місце поховання автору не відомі.
Вінський Йосип Вікентійович
Політичний і громадський діяч України. Народився 1955 року на хуторі Федорівка. Дитинство і юність провів у с. Лошківці. Освіту здобув в Кам'янець-Подільському сільськогосподарському інституті. До 1991 року працював у ЦК комсомолу України і Хмельницькому обкомі Компартії. Є одним із засновників та фундаторів Хмельницької обласної організації Соціалістичної партії України, делегат установчого з'їзду СПУ. У 1998 року став першим секретарем Політради СПУ. Один з ініціаторів багатьох політичних акцій протесту, зокрема - "Україна без Кучми" Народний депутат трьох скликань. Живе і працює в Києві.
Жлоба Дмитро Петрович (03.06.1887-1938)
Народився у Києві. Військовий та громадський діяч. Полководець громадянської війни. З Дунаєвеччиною його пов'язує родинне коріння матері Марії Іванівни із перебування тут сім'ї від 1895 року (батько Петро Якович як здібний садівник працював у місцевих поміщиків Завойка і Крупенського) та те, що Д.Жлоба навчався (Кривчицька церковно-приходська школа, дворічне училище у В.Жванчику), працював (чавунно-ливарний завод Зейфельда у Дунаївцях) і певний час проживав тут з дружиною. 3 1917-го Д.Жлоба учасник революційних подій у Москві і Донбасі. У 1918 - активний борець проти української Центральної Ради. Як фундатор і командир бойового загону, що переріс у "Сталеву" дивізію, відзначений більшовицьким урядом 2-ма орденами Червоного Прапора в боях за Полтаву, Київ, Царицин і особливо - Кавказ. Після громадянської війни, у 1922-1929 рр. вів на Північному Кавказі боротьбу з дитячою безпритульністю, був керівником "Плавбуду" і координував меліоративні роботи в Кубані та Приазов'ї. Репресований і розстріляний у 1938 році. В Дунаївцях його прізвищем названо вулицю, а на приміщенні арматурного заводу у 1987 р. відкрито меморіальну дошку.
Шулима Сергій Васильович
Народився в м. Кировську Донецької області у 1959 році. Дитячі й юнацькі роки провів у Дунаївцях. Закінчив Одеське державне художнє училище ім. М.Б.Грекова Член Спілки художників України (з 1992 р.). Автор численних мистецьких робіт в області станкової графіки, що експонувалися на різноманітних виставках в Україні та за кордоном.
Николишин Віктор Володимирович
Народився 24 листопада 1973 року у Макові в мистецькій родині. Композитор і аранжувальник. Лауреат Всеукраїнських та обласних конкурсів і фестивалів "Крила солдатської пісні", "Червона рута", "Аріель", "Молодість Надзбруччя". Як співак та інструменталіст-імпровізатор виступав з відомим у Польщі гуртом "Мерітум" та "Страфа тіші". Автор багатьох пісень на слова М.Бути, Р.Попюк, В.Спірякіної та своїх власних. У Макові ним створено дитячу студію "Світанок", вихованці якої стали переможцями пісенних фестивалів "Обдароване сонечко", "Дністровські соловейки", "Стара фортеця", "Фант-лото "Надія", "Червона рута". Віктор Володимирович є переможцем і володарем "Подільського Оскара" в номінації "Крок до Парнасу".
Лисюк Олександр Дмитрович (1935-1998)
Лікар. За його життя Великожванчицький протиревматологічний дитячий та Маківськии санаторії стали відомі далеко за межами України. Він чимало зробив для розвитку санаторної справи і для лікування хворих, за що йому справедливо було присвоєно почесне звання "Заслужений лікар України"
Ярмолюк Василь Олександрович
Народився 23 вересня 1934 року в с.Мала Побіянка. Освіту здобув у Кам'янець-ПодІльському сільськогосподарському інституті. За професією-агроном, за станом душі - поет. Автор збірок віршів, серед яких "Холодні роси" (1993 р), "У хащах долі" (1998 р). Живе і працює на Рівненщині, у місті Здолбунів.
Мортсон Леонтій Володимирович
Військовий діяч Герой російсько-японської війни (1905-1907 рр). Генерал-майор. Загинув під Ляояном Власник земель с. Зеленче. В 1910р його сестра Катерина збудувала і відкрила школу
Дайчман Елла Соломонівна (1916-2005)
Народилася в м. Дунаївці. Громадський діяч. Одна з лідерів молодіжного комуністичного руху на Дунаєвеччині. Організатор музею суконного підприємства в місті. Ветеран війни і праці. Нагороджена багатьма державними орденами і медалями. Померла і похована в Німеччині.
Молі Штеймер (Марта Альперіна) (21.11.1897-23.07.1980)
Народилася в Дунаївцях. Видатний діяч міжнародного анархістського руху, правозахисник, політичний та громадський діяч. Похована у місті Куернавака (Мексика).
Стеньгач Віталій Володимирович (28.12.1922-03.01.1996)
Народився в с. Турчинці Сатанівського району. Учасник Великої Вітчизняної війни, по закінченні якої працював в органах НКВС - МДБ. З 1961 по 1996 рр - голова колгоспу "Україна" с. Маків. Герой Соціалістичної Праці. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР, обласної районної та сільської Рад. Нагороджений багатьма орденами і медалями. Похований у Макові.
Мазур Марія Миколаївна
Народилася 14 серпня 1935року в с. Міцівці. Як доярка-рекордсмен була удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці (1966 р). Також за високі надої молока була нагороджена орденом Леніна та іншими урядовими нагородами. Після здобуття вищої базової сільськогосподарської освіти Марія Мазур очолювала колгосп у Вихрівці та господарство у Дем'янківцях.
Болбочан Петро Федорович (1883-1919)
Визначний воєначальник Української Народної Республіки. Народився у с. Гіджеу Хотинського повіту (Буковина). Військову освіту здобув у Чугуївському піхотному юнкерському училищі. Як активний учасник Першої світової війни нагороджений високими відзнаками того часу, підполковник (згодом — полковник). Після проголошення незалежності України, сформував і командував Першим Українським Республіканським полком, який боронив Київ від червоного війська М.Муравйова. Командував окремим Запорозьким загоном, Кримською групою Армії УНР, 2-м Запорозьким полком і Лівобережною армійською групою. Бойову звитягу отримав за операції у Східній, Центральній і Південній Україні, а також за взяття Києва у березні 1918 р. У 1919 році його безпідставно звинуватили у державному заколоті проти С.Петлюри. Розстріляний 28 червня того ж року поблизу ст. Балин. В 2005 році у с. Балині встановлено пам'ятний знак на честь видатного полководця.
Кириченко Федір Григорович (1904-1974)
Народився в с.Владиславка Київської губернії. Відомий вчений-селекціонер та агробіолог. З Дунаєвеччиною, з с. Лисець, його пов'язує період 1930-1932 рр, коли Ф.Кириченко працював землеміром колгоспу "Боротьба". Згодом, вступивши до аспірантури, молодий вчений назавжди пов'язав себе з Українським генетико-селекційним інститутом (м. Одеса). За його участю виведено нові сорти пшениці: "Одеська - (3, 12, 16, 26)", "Степова", "Мічурінка", "Новомічурінка", "Одеська ювілейна", "Прибій". Академік Федір Кириченко став лауреатом Державної премії, Героєм Соціалістичної праці, Почесним членом Чехословацької сільськогосподарської академії, членом Європейської асоціації селекціонерів.
Рогульський Франц Миколайович (1914-1985)
Народився в с.Зеленче, Герой Радянського Союзу (звання присвоєно 19 серпня 1944 року). Під час колективізації сім'ю Рогульських, як "кулаків", було вислано з рідного села на Північ. В 1932 році Франц Рогульський зміг повернутися в Україну - працював на заводі м.Дніпропетровськ. В 1939-му призваний в армію. Закінчив Харківське військове авіаучилище. З перших днів війни - льотчик авіації дальньої дії. На його рахунку бойові вильоти на Берлін, Данцінг, Тільзіт, Кенігсберг. У 1944 році він здійснив 647 бойових вильотів (з яких - 95 за завданням Ставки Верховного Головнокомандування). За роки війни пробув у повітрі 3557 годин або 148 діб! Після звільнення у запас працював у цивільній авіації - з 1961 року командир літака ТУ-104 Одеського аеропорту. Помер 22 серпня 1985 року. Похований в Одесі. Ім'я Рогульського носять вулиці в Дунаївцях і Зеленчі.
Болюх Роман Іванович
Народився 9 березня 1930 року в с.Мотрунки Красилівського району. Поет-байкар. Член спілки письменників України. Довгий час жив і працював у с.Зеленче. Саме на цей період його творчості припадає друк перших авторських збірок "Персональні ляпаси" (1990 р.), "Сміх без утіх" (1991 р.). Багато друкувався у таких часописах, як "Перець", "Україна", "Сільські вісті", "Молодь України", "Прапор" та інших. Нині живе на Буковині.
Іщенко Микола Петрович
Народився 20 вересня 1930 року в с.Дарівка Канівського району Черкаської області. Журналіст, поет, прозаїк. Працював в районній газеті "Дунаєвецький вісник". Друкувався у газетах "Радянська Україна" та "Сільські вісті". У 1995 році вийшла його перша збірка поезій "Латка жита", наступними стали "Круча", "Перевал", "Хлопчик Мить" та повість "Пізнай себе". Готує до друку роман "Чужий хрест". Член Національної спілки журналістів України.
Пантюк Сергій Дмитрович
Народився 10 лютого 1966 року в с.Сокілець. Поет, видавець, журналіст і громадський діяч. Фундатор і редактор газет "ЧернІвцІ-Сіті плюс", "ГРОмадський ЗАхисник" та "Громадянська правда". Лауреат Міжнародного конкурсу "Гранослов". Автор збірок "Таїнство причастя" (1994), "Храм характерників", "Нитка Аріяни", "Володар вогню" та ін. Засновник "Видавництва Сергія Пантюка". Член Національної спілки письменників України.
Мельник Микола Іванович (1892-1989)
Народився в с.ХодоровцІ Довжоцької волості (нині Кам'янець-Подільський район). Громадський і політичний діяч. Учасник Першої світової і громадянської війни. Активний більшовик-ленінець. 3 Дунаєвеччиною його пов'язує перебування та бурхлива політична діяльність у 1908-15, і 1916-18роках. Член і голова Дунаєвецького ревкому, згодом — командир бронепоїзда. Працював директором багатьох машинобудівних заводів, зокрема імені Петровського у Херсоні та імені Комінтерна у Воронежі. Відзначений багатьма урядовими нагородами. Мемуари М.Мельника "Життя, віддане народу. Спогади старого більшовика" через "політичну близорукість" та "анекдотичний зміст" не були видані за радянських часів, і побачили світ лише через 14 років після смерті автора у 2003 році. М.І. Мельник - почесний громадянин Коростеня і Дунаєвець.
<-Попередня сторінка|Наступна сторінка->
Ділові Дунаївці © 2009-2017