П`ятниця, 26.05.2017, 02:52 ··· Адміністрація сайту: ··· Київстар, Viber: +380 67 7569831 ··· E-mail: dun@at.ua ···
перейти на головну сторінку
Бізнес-каталог Оголошення Новини Коментарі Фото Відео Веб-камери Форум Довідка Реклама
··· Реєстрація ··· ··· Вхід ··· ··· RSS ···
Меню сайту
Меню розділу
Надзвичайні події
Невдоволення та протести
Новини Держадміністрації
Новини Районної ради
Новини Міської ради
Новини Сільських рад
Новини Держслужби з НС
Новини МВС, Прокуратури
Новини Соціальних служб
Новини Комунальних служб
Новини Податкової
Новини Пенсійного
Новини Гром. ради при РДА
Правова допомога
ГО "Контроль громади"
Конкретні справи О. Гереги
Свята та урочисті заходи
Вибори та політика
Економіка та розвиток
Міжнародна співпраця
Медицина та здоров'я
Освіта, Культура, Релігія
Про наших людей
Єврореволюція
АТО
Спорт
Сільгосптехніка
Відеоновини ФНБ
погода
курс валют
Курс долара Курс євро
Статистика
Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Вхід на сайт
Пошук по сайту
 
Головна » 2017 » Травень » 12 » Утримувати дитину та виховувати її - обовязок батька і матері
П`ятниця, 12.05.2017, 14:51
Утримувати дитину та виховувати її - обовязок батька і матері

   Обов’язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов’язків та передбачений ч.2 ст. 51 Конституції України в якій зазначено, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття.

   Такий обов’язок також передбачений ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в окремих випадках – і своїх повнолітніх дітей. Варто зазначити, що отримання аліментів на дитину не залежить від того перебувають батьки у шлюбі чи ні, живуть вони разом чи окремо один від одного. Також від обов’язку щодо утримання дитини не звільняється особа, яка позбавлена батьківських прав.

   Чинним законодавством України передбачено декілька способів стягнення аліментів;
- за домовленістю між батьками, (хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні, в грошовій і (або) натуральній формі));
- право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України (30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку). Якщо розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, до договору треба включати умови про індексацію, як вимагає ч.2 ст. 184 Сімейного Кодексу України. Договір має бути укладений письмово та підлягає нотаріальному посвідченню обов’язково. У разі невиконання батьком (матір’ю) свого обов’язку за договором, стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби.
- за рішенням суду, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.

   Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері/батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся в суд з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

   Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Прожитковий мінімуму для дітей відповідного віку встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України». Варто зазначити, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

   У випадку, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру то дитині призначається, відповідно до закону, державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

   Згідно п 3 ст. 70 Закону України “ Про виконавче провадження ”, загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

   Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених законом. Слід також пам’ятати, що сплата аліментів не звільняє того з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також того з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, від обов’язку брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому такі визначаються судом у твердій грошовій сумі.
Порядок стягнення аліментів регулюється Сімейним Кодексом України та Законом України “Про виконавче провадження”. Слід пам’ятати, що злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, винні особи притягаються до кримінальної відповідальності у відповідності до Кримінального Кодексу України.

   Стягнення аліментів на повнолітніх дітей

   Відповідно до ст. 198 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку/сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Повнолітніми непрацездатними вважаються особи пенсійного віку або інваліди І, ІІ та ІІІ груп. Такий обов’язок є індивідуальним для кожного з батьків, при пред’явленні позову одночасно до матері і батька, сума аліментів належних до сплати, визначається окремо щодо кожного з них;

   Відповідно до ст. 199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні дочка/син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

   Обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку/сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів:
- досягнення дочкою/сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;
- продовження ними навчання;
- потреба, у зв’язку з цим, у матеріальній допомозі;
- наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

   Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка/син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають. Розмір аліментів на повнолітніх дочку/сина визначається судом у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 Сімейного Кодексу України.

   Законом також передбачено підстави, за наявності яких батьки звільняються від обов’язку утримувати дитину. Відповідно до ст. 188 Сімейного кодексу України, передбачено, що батьки можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби. У цьому випадку батьки можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину тільки за рішенням суду. Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

   Відповідно до ст. 190 Сімейного кодексу України батькам також надано право, з дозволу органу опіки та піклування, укласти між собою договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо), який підлягає нотаріальному посвідченню й державній реєстрації. У разі укладення такого договору, той із батьків, з ким проживає дитина, зобов’язується самостійно утримувати її. Укладення такого договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов’язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

   За наданням безкоштовних роз'яснень та консультацій з правових питань звертайтесь за адресою: м. Дунаївці, вул. Шевченка, 83а (колишнє приміщення банку «Україна»), 1 поверх з понеділка по п’ятницю з 09.00 до 18.00, тел.+38(03858) 2-02-78, 2-00-44.

Дунаєвецьке бюро правової допомоги
Категорія: Правова допомога | Переглядів: 268 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Вибачте, додавати коментарі можуть лише авторизовані користувачі сайту.
Будь-ласка, зареєструйтесь, або увійдіть на сайт.
РЕЄСТРАЦІЯ / ВХІД
Ділові Дунаївці © 2009-2017